Показовий урок:"Вітаміни,їх біологічна роль в організмі людини" (05.12.2022)

 

Позакласний захід на тему:" Вплив кімнатних рослин на організм людини" (25.11.2022)

 

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

   Виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених вибухами, несе значну загрозу життю та здоров’ю людей, а також системам життєзабезпечення населення.

  Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати.

У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ПІДОЗРІЛИХ МЕТАЛЕВИХ ПРЕДМЕТІВ, НЕОБХІДНО:

• негайно припинити усі роботи в районі виявлення вибухонебезпечного предмета (предметів);
• вивести (відвести) на максимальну відстань усіх людей (не менше 100 метрів), які знаходились поблизу, намагаючись рухатись назад по своїх слідах;
• позначити небезпечне місце добре видимим орієнтиром, де знаходиться цей предмет огородити його від сторонніх осіб в тому числі дітей; повідомити про знахідку службу порятунку за номером «101». Повідомлення робити не поспішаючи, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета);
• очікувати на безпечній відстані від місця знаходження вибухонебезпечного предмета на приїзд фахівців ДСНС та МВС, при цьому здійснюючи заходи щодо недопущення до небезпечної зони інших людей.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• палити та використовувати відкритий вогонь поблизу місця, де знаходиться вибухонебезпечний предмет або предмет схожий на нього;
• піднімати, витягувати з ґрунту, зрушувати з місця, кидати, ударяти і розбирати будь-які вибухонебезпечні предмети.

При виявлені вибухонебезпечних предметів негайно повідомте за номером «101».

Доброго дня, шановні учасники освітнього процесу.Після вивчення кожної теми, прошу, у відповідності до класу виконувати завдання для закріплення матеріалу та переглядати відео матеріали.Бажаю успіхів!

Річниця аварії на Чорнобильській атомній електростанції

    Приблизно о 01:23 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталися два теплових вибухи, які повністю зруйнували реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася, при цьому, як вважається, загинула 1 людина — Валерій Ходемчук. На даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони 4-го реактора розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років). Становище погіршувалося через те, що в зруйнованому реакторі тривали неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише в кінці травня 1986 року шляхом мобілізації ресурсів усього колишнього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

Інженерний тиждень продовжуєтсья

 Сьогодні восьмикласники виготовляли личинки метеликів-гусінь, яка рухається від легенького подиху. Також продовжували досліджувати океанічне дно та виготовляли захисні маски. Усі залишись задоволені.

Інженерний тиждень. Участь учнів 7-9 класів

- Виготовлення масок. 

- "Що там в океані?" - дно океану. З допомогою рухливого ліхтарика розглядаємо водорості та тварин.